Про УКРЛІТ.ORG

смуглолиций

СМУГЛОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має смугле лице. До хвіртки поспішала смуглолиця висока дівчина (Томч., Жменяки, 1964, 27); Ось виходить [на сцену] кучерявий Смуглолиций хлопець бравий (С. Ол., Вибр., 1959, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 418.

вгору