СМА́ЛЯТИНА, и, ж., розм. Запах смаленого.— Це .. поросятники, щоб смажити цілі поросята..— Олеся облизалась, наче почула смалятину од поросяти (Н.-Лев., III, 1956, 93); // Щось смалене, із запахом гару. Комори, стайні, волярня — все повідкривано, всюди валяються подерті мішки, смердить смалятиною (Тют., Вир, 1964, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 395.