СМАГЛЯВОЩО́КИЙ, а, е. Який має смагляві щоки; із смаглявими щоками. Ні! Це був не той Тимко, що колись,— смаглявощокий, пружинистий, із свіжою, малиновою шкірою на вилицях і білозубим блиском раптової посмішки (Тют., Вир, 1964, 469).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 391.