СМАГЛЯВОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має смагляве обличчя; із смаглявим обличчям; смаглолиций, смагловидий. Березневою синицею Сад напружений дзвенить, І тебе, смагляволицьої, Я не можу не любить! (Рильський, II, 1960, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 391.