СЛЮСА́РНИЙ, а, е. Який стосується ручної або механізованої обробки металів, складання машин і устаткування, ремонту металевих виробів. У складі експедиції були: землемір Кожевін, унтер-офіцер Решетников, який знав слюсарну і збройну справу (Видатні вітч. географи.., 1954, 57); Весь комплекс електромонтажних робіт включає в себе деякі слюсарні і столярні операції (Монтаж і ремонт.., 1956, 57); // У якому здійснюють ручну або механізовану обробку металів, складання, ремонт і т. ін. машин та механізмів. В дитбудинку працюють різні майстерні — шевська, швацька, слюсарна і інші (Панч, В дорозі, 1959, 273).

Слюса́рний інструме́нт — ручний або механізований інструмент для обробки металів; Слюса́рні робо́ти — роботи по обробці металів у холодному стані слюсарними інструментами.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 386.