СЛЬОЗОТОЧИ́ВИЙ, а, е.

1. Який викликає надмірне виділення сліз. Одна паризька косметична фірма випустила носовички, зумисне просочені сльозоточивою речовиною (Наука.., 4, 1968, 13); Сльозоточиві гази.

2. перен. Перейнятий чутливістю, сентиментальністю.— Впадаєте в сентиментальність, шановна пані!.. Поетичні вислови та сльозоточиві фрази не до лиця вам (Фр., IV, 1950, 357); Сльозоточива і поверхова п’єса.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 390.