СЛЬОЗА́ВИЙ, а, е. Який сльозиться (у 1 знач.) або сльозить (у 1 знач.). Вона одкинула назад голову і зеленкуватими сльозавими очима в червоних повіках, що ставали завжди такими після наливки, дивилась зверху на кучеряву голову хлопця (Коцюб., І, 1955, 403); Гриць повернув голову та й вдивився сльозавими очима на Семениху (Март., Тв., 1954, 81); Стара Тібан відкинула всі сумні думки і всміхнулась до місяця сльозавими очима (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 389.