СЛУ́ХАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до слу́хати 1-4. Нині проблема № 1 в інженерів — створення слухаючих і розмовляючих автоматів (Знання.., 4, 1967, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 384.