СЛУЖИ́ТИСЯ, слу́житься, недок., безос.

1. Хочеться, є можливість служити (у 1 знач.). Проценко дихнув всею своєю слабою грудниною. Йому легко й служиться й живеться (Мирний, III, 1954, 189).

2. Відправлятися (про церковну службу). — Хочеш, щоб і в церкві служилося, щоб і дзвін божий сумував за душею, щоб люди з хоругвами і хрестом ішли, а даєш всього три карбованці (Стельмах, І, 1962, 415).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 380.