СЛОВНИКО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до укладання та видання словників. Словникова справа має не тільки величезну практичну вагу, а й не менше теоретичне, пізнавальне, філософське значення (Рильський, IX, 1962, 125).

2. Прикм. до словни́к 2; лексичний. Слово — один з основних елементів мови. Сукупність наявних у мові слів становить словниковий склад мови (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 367.