СЛО́ВИНИ, вин, мн., діал. Сватання; * Образно. [Писар:] Чи заручини справляєте отут під деревом..? [Рябина:] Не заручини, а словини, пане писарю. Говоримо собі слово по слові (Фр., IX, 1952, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 367.

Словини, вин, мн. = Сватання? О. 1862. IV. Рус. вес. надъ Збручемъ, 2.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 152.