СЛОВЕ́СНО. Присл. до слове́сний 2. Що пером пише, словесно й каже (Чуб., V, 1874, 802); Музикознавці наших днів на підставі висловлювань Шевченка в «Щоденнику» та повістях і на підставі того, як він словесно передав свої відчування від музики, кажуть, що і в цій галузі Тарас Григорович був глибоко обдарований і мав великі, хоч і не систематичні, знання (Рильський, III, 1955, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 367.