СЛОВЕ́НСЬКИЙ1, а, е. Прикм. до слове́нці і Словенія. Східнослов’янські мови у порівнянні з південними (болгарською, македонською, сербохорватською, словенською) і західними (чеською, словацькою, польською, серболужицькою, кашубською) мають систему своїх визначальних рис, що характеризують їх як підгрупу слов’янських мов (Сучасна укр. літ. м.. І, 1969, 10); Багато хто з російських радянських перекладачів перекладав польських, чеських, словацьких, болгарських, сербських, словенських письменників (Рильський, IX, 1962, 70).
СЛОВЕ́НСЬКИЙ2, а, е. Прикм. до слове́ни.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 366.