СЛОБОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СЛОБОНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., заст., розм. Звільнятися, рятуватися. Від кайдан [кайданів] перш усіх козаків Кочубей слобонився (П. Куліш, Вибр., 1969, 424).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 365.

Слобонятися, ня́юся, єшся, сов. в. слобони́тися, ню́ся, нишся, гл. Освобождаться, освободиться, избавляться, избавиться. Слобонилась од…. напасти. К. ЧР. 91.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 152.