СЛИЗОТІ́ТИ, ти́ть, недок., розм. Підсил. до слизи́ти. Стіни [хатки] попрогнивали, вивалювалися,.. а повесні текла всяка нечисть — слизотіла й пінила (Мирний, І, 1949, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 352.

Слизотіти, чу́, ти́ш, гл. = Слизити 2. Мир. ХРВ. 48. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила. Мир. ХРВ. 162.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 150.