СЛИВ’Я́НКА, и, ж. Сливова наливка або настойка на спирті, горілці і т. ін. Кубками пили слив’янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку, Куривсь для духу яловець (Котл., І, 1952, 73); Дід Андрій на радощах знайшов ще у льоху барильце міцної слив’янки (Кач., II, 1958, 471).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 351.

Слив’янка, ки, ж.

1) Сливовая наливка. І кубками пили слив’янку. Котл. Ен.

2) Отваръ изъ сливъ. Угор.

3) Сортъ плахты. Чуб. VII. 428. КС. 1893. XII. 448.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 150.