Про УКРЛІТ.ORG

сласно

СЛА́СНО. Присл. до сла́сний. Ніздрі його сласно затремтіли (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 355); Карпович сам, Хоч аскетичним славиться життям, Муркоче сласно, ніби кіт в пічурці (Рильський, II, 1956, 42); Не тим погоріли, що сласно їли, а там, що не гляділи (Номис, 1864, № 7239); Я б покликав лісоруба, Та зрубав одного дуба, Та на інші два зложив, Та отих, хто сласно жив,Всіх царів, панів, гульвісів На дубах отих повісив (Перв., Райдуга.., 1960, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 349.

вгору