СЛАБОДУ́Х, а, ч. Те саме, що легкоду́х. [Дудар:] Секретарю комсомолу. Ти ж не слабодух. Тримайся! (Мик., І, 1957, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 343.