СЛАБКУВА́ТО.

1. Присл. до слабкува́тий.

2. у знач. присудк. сл. Не все гаразд. У Петра Івановича слабкувато з індивідуальною технікою (Ковінька, Кутя.., 1960, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 342.