СЛАБИ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що слабина́ 3, 4. Любив Горобець машини.. Знаючи цю його слабинку, багато чого іншого прощав старшому механіку директор МТС (Збан., Переджнив’я, 1955, 301); Любив [Зігфрід] красивий, елегантний.. одяг. Так само мав слабинку до різних красивих і чимось незвичайних речей, здебільшого дрібничок (Коз., Листи.., 1967, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 341.