СКУ́ПЧУВАТИСЯ, ується, недок., СКУ́ПЧИТИСЯ, иться, док.
1. Збиратися, сходитися докупи, в одне місце. Люди скупчуються гуртками коло возів (Вас., І, 1959, 114); Люди скупчились біля хати (Коцюб., І, 1955, 121); Після дощу було приємно подихати ароматом вологої землі, і гості скупчилися на веранді (Панч, На калин. мості, 1965, 54); Підперши правицею бік, сидів Хмельницький рівно у сідлі. Навколо нього скупчилась варта (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 80); // Зосереджуватися, сконцентровуватися у великій кількості на невеликому просторі (про війська). Головні сили скупчуватимуться кілометрів за тридцять на південь (Трубл., І, 1955, 56); Все руське військо скупчилося на лівому березі (Хижняк. Д. Галицький, 1958, 393); // Об’єднуватися, згуртовуватися навколо кого-, чого-небудь. Навколо Судислава почали скупчуватися його однодумці (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 51); Коло Гущі скоро скупчилась молодь. Він усе знає (Коцюб., II, 1955, 66); // Збиратися у великій кількості; нагромаджуватися. Особливо скупчувалась крига біля мосту (Шиян, Баланда, 1957, 600); По обіді замкнувся він у світлиці, де переховував різні папери, грамоти, метрики і привілеї, що потроху скупчуються в кожній осілій і заможній родині (Тулуб, Людолови, І, 1957, 35); На олійні скупчились гори насіння (Коз., Вибр., 1947, 42); // Розташовуватися близько один від одного. Над вигоном он берести скупчились, на хлівці напирають (Тесл., З книги життя, 1949, 117); Поблизу тісно скупчились хатки старого робітничого селища (Шовк., Інженери, 1956, 5).
2. рідко. Спрямовувати, звертати на кого-, що-небудь свою увагу, свої думки, зусилля і т. ін.; зосереджуватися. Складачі.. мовчали і скупчились кожний при своїй роботі; лиш часом цей або той голосно прочитає пару слів рукопису (Фр., VI, 1951, 253); // Спрямовуватися, звертатися на кого-, що-небудь (про увагу, думки, зусилля і т. ін.). Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах], молодому й старому (Загреб., Диво, 1968, 63).
3. тільки недок. Пас. до ску́пчувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 337.