СКУПЕРДЯ́Й, я, ч., розм. Те саме, що скупа́р. Іван не який-небудь скупердяй, порядок знає, уміє з людьми жити — чого-чого, а шмат сала та кільце ковбаси привезе своєму командирові… (Збан., Сеспель, 1961, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 335.