СКУПЕ́НДРА, СКУПИ́НДРА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупе́рдяга. - Я мушу зрозуміти його наукові досягнення, видерти їх у цього скупендри і передати людству (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 81); — Сей старий скупиндра [ксьондз] може і по сто ринських місячно платити (Фр., VII, 1951, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 335.