СКУЙО́ВДАТИ, аю, аєш, перех., рідко. Те саме, що скуйо́вдити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 332.

Скуйовдати, даю, єш гл.; скуйовдити, джу, диш,, гл.

1) Взъерошить, привести въ безпорядокъ (волоса).

2) Скомкать, смять. Скуйовдила спідницю.

3) Возбудить, взволновать. І всіх скуйовдила собой. Котл. Ен. VI. 69.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 146.