СКРУЦА́К, а́, ч., діал. Скрутень. Тугий скруцак з рушника, мокрий і замашний, гатив з лускотом в спини направо й наліво (Коцюб., II, 1955, 355).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 327.