СКРОВ’ЯНІ́ТИ, і́є. Док. до кров’яні́ти. — Хмари над Кулішівкою скров’яніли, та гуде так, наче земля здригається (Гуц., З горіха.., 1967, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 323.