СКРИПКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до скри́пка. Скрипкові струни; Скрипкові звуки; Скрипкова гра; // Виконуваний на скрипці, написаний для скрипки. Життя і творчість Р. Глієра тісно зв’язані з перебуванням його на Україні.. Саме тоді написав він багато романсів, фортепіанних творів, скрипкових та віолончельних п’єс (Мист., 4, 1968, 26); Скрипковий концерт; // Пов’язаний із грою, виконанням на скрипці. Провідне місце серед переможців [другого Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського] займають радянські скрипачі, які успішно пройшли випробування трьох турів і продемонстрували великі переваги радянської скрипкової школи (Рад. Укр., 21.IV 1961, 4); Наші фортепіанна і скрипкова методики мають багато досягнень (Мист., 6, 1963, 22); // Який виготовляє скрипки. — Радості моїй не було краю, — розповідає скрипковий майстер, — коли виявив цілими і неушкодженими оброблені ще до війни деталі майбутньої скрипки (Веч. Київ, 3.I 1966, 4).

∆ Скрипкови́й ключ — нотний ключ високого регістру.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 320.