СКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СКРИ́ТИСЯ, скри́юся, скри́єшся, док., розм.
1. Перебувати в якому-небудь потайному місці, знаходити собі таємний притулок, ховаючись від кого-, чого-небудь, уникаючи зустрічі з кимсь. Максим Онищук побачив від своєї хати пана та зараз забіг за вугол, аби скритися (Стеф., І, 1949, 208); Здається, що дівчина, чуючи його [слово «горбата»], кожний раз немов хотіла скритися від немилосердних людських поглядів (Л. Укр., III, 1952, 581); Чи в черниченьки Мені скритися, Чи до річеньки Йти втопитися? (Черн., Поезії, 1959, 159); Коли за густими ялинами скрилися від людських очей, Франка вибігла наперед, ногами толочила траву (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63); * Образно. — Замість валити панський гнів і царський, Ти скрився в поетичні закамарки! (Фр., X, 1954, 139).
2. Таємно піти, втекти звідки-небудь, ховаючись від кого-небудь, рятуючись від чогось і т. ін. Ой чи бач, ляше, як пан Хмельницький На Жовтім Піску підбився? Од нас, козаки, од нас, юнаки, Ні один ляшок не скрився! (Думи.., 1941, 195); Ввесь караван О півнях із двора пустився, Від всякого дозору скрився, — Його ховав густий туман (Укр. поети-романтики.., 1968, 595); // Відходити звідки-небудь непомітно, таємно. Набрав собі [дід] борошна, буряків, капусти, картоплі й скрився з села на всю зиму (Мирний, IV, 1955, 237).
3. Переміщаючись, віддаляючись, ставати невидимим, непомітним, зникати з поля зору. Беруть [черниці] гуменю під руки і ведуть до хвіртки, куди і скриваються всі (Мирний, V, 1955, 111); В раннім тумані козаченько скрився (Бор., Тв., 1957, 113); [Кассандра:] Он тії два [воїни].. [Поліксена:] Нічого, місяць скрився за хмару, і Долон припав додолу. Вони не бачать (Л. Укр., II, 1951, 276); Світла зірка та й за гору скрилась (Сам., І, 1958, 141).
Со́нце скрива́ється (скри́лося) — сонце заходить. А ніччю, як скриється пекуче сонце, спаде денна задуха, — тільки й дихнеш свіжою прохолодою (Мирний, III, 1954, 140).
4. перев. недок. Не говорити, не розповідати комусь про що-небудь, приховувати щось. Я б і досі мовчала про свій стан здоров’я,.. хоч, певне, се було б гірше, бо по щирості жити легше, ніж скриваючись (Л. Укр., V, 1956, 356).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 316.