СКО́ШЛАНИЙ, а, е.

1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до скошла́тити і ско́шлати.

2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що кошла́тий 1. — Поможи, сестрице, — сказав поранений у плече солдат із скошланою рудою борідкою (Перв., Дикий мед, 1963, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 310.