Про УКРЛІТ.ORG

скоцюблений

СКОЦЮ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що скоцю́рблений. Найбільшим виявом його любові було, коли покладе бувало синові важку скоцюблену руку на голову (Збан., Єдина, 1959, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 308.

вгору