Про УКРЛІТ.ORG

скотинка

СКОТИ́НКА, и, ж., збірн. Пестл. до скоти́на 1. Дома довелося залишити все господарство на повнім ходу, скотинку, хату, садок, сусідів — словом, усе (Хотк., І, 1966, 102); [1-й чоловік:] Ану, рушаймо! Обсушились трохи, відпочили, і скотинка підпаслась, ну й гайда (Кроп., II, 1958, 493); А ще ж я мав корову-годівницю, Що вся вона була неначе цяцька; Дак нечестивець загубив її, Безвинную.. скотинку (Крим., Вибр., 1965, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 307.

вгору