СКОТАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш і СКОТА́РИТИ, рю, риш, недок., с. г. Займатися розведенням скоту. Кортить мужа овчарити [розводити овець], мене скотарити, Та будемо на сметані обід готовити (Коломийки, 1969, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 307.