Скопотити, чу, тиш, гл. Взбить, поднять (пыль). Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. Гол. І. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 139.