СКОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, у́ється. Док. до концентрува́тися 1. Здавалося, що вся вражена родова гордість сконцентрувалася в інтонації того голосу [Катерини]: — Як ви смієте так розмовляти зі мною? (Вільде, Сестри.., 1958, 402); У тилу противника на правобережній Україні сконцентрувались великі партизанські сили (Шер., Молоді месники, 1949, 86); Я думаю, що вони [порівняння] часто шкодять ліризмові твору; не дають сконцентруватись на одному пункті (Сам., II, 1958, 449).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 296.