СКОНФІСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Здійснити конфіскацію чого-небудь. «Друг» вийде нині, — може, сконфіскують, бо є дещо Павликове і про таке, що хтозна, чи стерпить.. цісарсько-королівська прокураторія… (Кол., Терен.., 1959, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 295.