СКОМПЛІКО́ВАНИЙ, а, е, зах. Складний, важкий для розуміння, вивчення і т. ін. Експериментальна психологія.. починає з противного кінця і аналізує об’яви і умови психічної діяльності від найпримітивніших аж до найбільше скомплікованих (Фр., XVI, 1955, 291); Візьмім менш скомпліковане питання про грізні явища природи. Людина неосвічена приписує їх якійсь чародійній, відьомській силі і т. п. (Круш., Буденний хліб.., 1960, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 294.