СКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скомплектува́ти. Були скомплектовані партизанські групи, які кожної години могли вийти в ліс (Шер., Молоді месники, 1949, 9); — Не буде в них [дівчат] бригади, — запевняв Антип. — Казав Кіндрат Дорофійович, що тракторні бригада на той рік скомплектовані (Логв., Літа.., 1960, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 294.