СКОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сколективізува́ти. — Вважайте, що відколи ми сколективізовані, то всі оці грунти перейшли на мої власні руки.. Я дістала медалю [медаль] на груди за свої видатні буряки (Гончар, І, 1954, 489).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 291.