СКНА́РІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. скна́рий. [Овчаренко:] Не буде таких потворних рис минулого, як ревнощі, заздрість, скнарість, зиск… При комунізмі не буде грошового обігу… (Корн., II, 1955, 323); Скнарість Григора як завгоспа була всезвісною [загальновідомою] не тільки в Троянівці, а й по навколишніх селах та хуторах (Тют., Вир, 1964, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 287.