СКЛЯ́РСТВО, а, с.

1. Виробництво скла; склоробство. Археологічні знахідки свідчать про те, що склярство на території України зародилося ще за часів Київської Русі (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 55).

2. рідко. Ремесло скляра (у 1 знач.). Батько навчився трохи склярства і тепер під зиму має деяку роботу (Вільде, На порозі, 1955, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 287.