СКЛОВОЛОКНО́, а́, с., спец. Волокно, яке одержують із розплавленого скла. На відміну від звичайних технологічних умов, скловолокно одержуватимуть не з скляних кульок, а відразу ж з скломаси (Роб. газ., 29.I 1965, 2); У Швеції користуються бензоцистернами з пластмаси, підсиленої скловолокном (Наука.., 6, 1958, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 284.