СКЛИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скли́кувати. — Якось воно буде з нею [жінкою], — зажурено подумав Химочка і пішов, прискорюючи кроки, бо скликувані збори мали бути вирішальними (Епік, Тв., 1958, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 283.