СКЛИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що ви́гукнути. Дочка скликнула: — Ми тебе не хочемо кидати, тату! (Вовчок, І, 1955, 363); — Ні, ні, ні, я не сумніваюся, — пристрасно скликнула молода дівчина (Фр., II, 1950, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 283.