СКЛЕРО́ТИК, а, ч., мед., розм. Людина, яка хворіє склерозом. Дотепність починає згасати в склеротиків раніше за всі інші інтелектуальні функції (Наука.., 4, 1966, 18); *У порівн. Микола Савич поклав листа в шухлядку під дзеркалом з наміром того ж вечора прочитати… І забув.. Забув, як безнадійний склеротик (Мур., Свіже повітря.., 1962, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 282.