СКЛЕРО́МА, СКЛЕРЕ́МА, и, ж., мед. Інфекційне захворювання, при якому на слизовій оболонці носа і гортані утворюються щільні, вузловидні вогнища запалення (інфільтрати). Склерома характеризується локалізацією склеромних інфільтратів у ділянці верхніх дихальних шляхів (Лікар. експертиза.., 1958, 117); Склередема [хронічне захворювання шкіри] і склерема можуть спостерігатися при значному охолодженні недоношених, а також доношених, але хворих або різко виснажених дітей (Хвор. дит. віку, 1955, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 282.