СКЛЕ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. скле́пувати. Заземляючі проводи з’єднують зварюванням, згвинчуванням або склепуванням, щоб забезпечити щільний і надійний контакт (Довідник сіль. будівельника, 1956, 243); Наприкінці бронзового віку поряд з ливарною справою великого поширення набула техніка кування тонких металевих листів, з яких склепуванням виготовляли різне начиння (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 281.