Про УКРЛІТ.ORG

скитник

СКИ́ТНИК, а, ч. Чернець або старообрядець, який живе в скиті. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались (Сл. Гр.); Скитник вмер у скиті так, як жив — самотній, тихий, і про смерть його дізнались аж у кілька день пізніш (Фр., XI, 1952, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 267.

вгору