СКЕПТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до скептици́зм 1. Скептична філософія.

2. Схильний до скептицизму (у 2 знач.). Навіть скромний, а на дні душі скептичний др. Васонг розігрівся і попросив о голос [попросив слова] (Фр., VII, 1951, 110); Сербин Хрисанф був похмурий і скептичний юнак (Смолич, І, 1947, 18); // Сповнений скептицизму, просякнутий скептицизмом. З ясним, тверезим, трохи скептичним розумом, ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан старався привчити їх читати, студіювати (Коцюб., III, 1956, 31); За ці дні у них розвіялось скептичне, а в багатьох і вороже почуття, з яким вони зустріли представників Головної ради (Мик., II, 1957, 471); // Який виражає скептицизм. Офіцер прикусив губу, стримуючи скептичний усміх (Гончар, Таврія.., 1957, 367); * Образно. Старі дуби, за дідівським звичаєм, скептичним оком дивляться на світ (Забіла, Поезії, 1963, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 260.