СКЕЛИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що скеля́стий. Над морем піднімались високо в небо дикі, стрімкі, скелисті гори (Н.-Лев., IV, 1956, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 259.

Скелистий, а, е. Скалистый. (Будинки) стояли на високому скелистому шпилі. Левиц. І. 217.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 133.