СКВИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., діал. Те саме, що скви́рити. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки,— і почне сквиритись (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 258.

Сквиритися, рюся, ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 133.